Серед психічних патологій у похилому віці найчастіше діагностують тривожні розлади. Згідно з медичною статистикою ВООЗ, тривожні розлади зустрічаються у 3,8% людей старше 60 років.
Що розуміють під тривожним розладом
Так називають групу психічних патологій, для яких характерний стійкий стан надмірного занепокоєння та страху. До групи тривожних станів фахівці відносять:
- панічний розлад;
- агорафобію;
- генералізований тривожний розлад (ГТР);
- соціофобію тощо.
Тривожні стани бувають ситуативними (страхи, фобії) і тривалими (тривога може не вщухати місяцями).
Причини виникнення
Тривожні розлади можна охарактеризувати як збій у роботі нервової системи, що виникає під впливом різних причин:
- психологічних: переживання, страхи, стреси;
- фізичних: порушення балансу нейромедіаторів, відповідальних за емоції (дофамін, серотонін, норадреналін), патології ендокринної системи, черепно-мозкові травми, зловживання психоактивними речовинами – навіть, наприклад, кавою;
- соціальних: проблеми на роботі, в сім’ї або з фінансами.
Особливо виснажують ресурси організму хронічний стрес і перенапруження.
Основні прояви
Симптоми тривоги – це в першу чергу страх, болісні переживання за когось або щось, неможливість переключитися на інші думки. Це призводить до плаксивості, дратівливості, запальності. Людині складно зосередитися, вона погано спить і постійно очікує настання катастрофи.
Серед фізичних проявів відзначаються:
- тахікардія;
- утруднене дихання;
- задишка;
- головний біль;
- сильне м’язове напруження;
- запаморочення;
- тремор рук;
- підвищене потовиділення;
- проблеми з травленням;
- сухість у роті;
- припливи холоду або жару;
- слабкість.
Як пов’язані тривога та панічні атаки
Тривога є тривалим відчуттям неспокою, тоді як панічні атаки являють собою раптові напади сильного страху. Тривога може виникати через думки про майбутнє, через невдалу комунікацію з іншими людьми. Для нападу паніки ж тригер не потрібен.
Водночас тривожність виснажує нервову систему. Через постійно високий рівень стресу мозок починає сприймати як загрозу будь-які сигнали тіла (наприклад, трохи прискорене серцебиття). Це і призводить до панічної атаки.
Ризики хронічної тривоги
За відсутності лікування тривожні розлади можуть спровокувати:
- психічне виснаження;
- депресії, фобії, панічні атаки;
- соціальну ізоляцію;
- алкогольну або медикаментозну залежність;
- деменцію;
- страх падінь, астенію, що призводить до зниження самостійності в побуті.
Окрім психічної сфери, страждають і внутрішні органи. На тлі тривоги зростає ризик інфаркту або інсульту, складніше контролювати хронічні хвороби, такі як гіпертензія та цукровий діабет.
Літня людина починає страждати від реальних болей у грудях, задухи, мігруючих болей у тілі та хронічного запаморочення, викликаних саме тривогою. При цьому вона багаторазово обстежується у терапевтів і лікує соматичні захворювання, не усуваючи їхню причину.
Як лікують тривожні розлади
Лікування тривожних розладів у літньому віці вимагає вкрай обережного та зваженого підходу:
- Психотерапія. Рекомендується когнітивно-поведінкова терапія (КПТ). Акцент зміщується на практичні навички – подолання страху хвороб і падінь, повернення до звичної побутової активності.
- Медикаментозна терапія. Тут важливо починати з мінімальних доз і підвищувати їх дуже повільно. Базовими препаратами виступають сучасні антидепресанти з високим профілем безпеки. Класичні транквілізатори суворо обмежені через ризик запаморочення, падінь і погіршення пам’яті.
Самодопомога при тривозі
Для швидкого зняття тривожного стану рекомендується дихальна техніка: видих має бути довшим за вдих. 8-10 повторів здатні заспокоїти.
Бажано посадити літню людину в крісло або на диван, щоб була надійна опора для спини та ніг. Можна дати в руки чашку теплого чаю (ромашкового, з меліси), а якщо такого немає – просто теплої води. Або ж просто розтерти долоні.
У подальшому змінити спосіб життя – впровадити техніки релаксації, збільшити кількість фізичної активності, нормалізувати режим дня, відмовитися від алкоголю та куріння.
Коли потрібен лікар
Звернутися до психотерапевта або психіатра потрібно, якщо:
- напади тривоги стали частими або тривалими;
- безпричинно виникає занепокоєння, безсоння, проблеми з концентрацією;
- різко починається тахікардія, болі у м’язах і грудях, задишка.
Ще один сигнал – сильний страх із тремтінням і відчуттям задухи, думками про неминучу смерть.
Переваги лікування тривожних розладів у пансіонаті «Турбота» в Києві
Ми спеціалізуємося на догляді за літніми людьми з різними захворюваннями та розладами, у тому числі з підвищеною тривожністю. Запрошуємо оцінити всі переваги проживання у нас:
- транспортна доступність;
- висока кваліфікація лікарів та персоналу;
- цілодобовий догляд і медичний супровід;
- комфортні умови проживання;
- повноцінне смачне харчування.
У нашому пансіонаті в Києві затишна і спокійна атмосфера, турботливі сестри та доглядальниці, індивідуальні програми догляду та відновлення.
Висновок
Тривожні стани у літніх людей – складна проблема, що потребує комплексного лікування та професійного догляду. Напишіть нам або зателефонуйте, якщо вашим близьким потрібна допомога!
Часті запитання
Тривожним розладом називають стан надмірного занепокоєння та страху, не пов’язаний з об’єктивними подіями.
Визначити тривогу можна за відчуттям нав’язливого страху. Він може супроводжуватися прискореним серцебиттям, утрудненим диханням, тремтінням.
Так, тривожність виліковна за умови своєчасного звернення до лікаря.
Записатися на прийом до лікаря потрібно, якщо напади тривоги стали частими або тривають довше 2 тижнів.